Сторінка батьків

Шановні батьки! Повідомляємо вам , що у соціальній мережі FACEBOOK СТВОРЕНО ГРУПУ КЗДО №89  КМР, в якій ви можете ознайомитися з актуальними подіями,  які відбуваються в закладі. Приєднатися до групи можна за посиланням:  https://www.facebook.com/groups/573393496964600 

 

 

 

 

ШАНОВНІ БАТЬКИ! Розпочинається 2022-2023 навчальний рік. Освітній процес в закладі буде здійснюватися в ДИСТАНЦІЙНОМУ РЕЖИМІ (до особливого розпорядження. Навчальні відео, розроблені педагогами закладу, будуть розміщені в TELEGRAM- каналах створених окремо для кожної вікової групи. Навчальні відео будуть надаватися згідно сітки занять з якою ви можете ознайомитися в розділі бічного меню "Освітній процес.Розклад організованої діяльності

 

ШАНОВНІ БАТЬКИ!

Пропонуємо пройти опитування, яке розміщено у ваших ВАЙБЕР-групах.

Результати опитування  будуть використані для оптимізації освітнього процесу 

https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSftbpA5sYPoewS7MA6LDwT3nMobD70frNiVJ_g4BSSC-uc8Ag/viewform?usp=sf_link 

РЕЗ4УЛЬТАТИ ОПИТУВАННЯ БАТЬКІВ "ОРГАНІЗАЦІЯ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ В КЗДО № 89 У 2022-2023 Н.Р."

1.Чи буде  зручною для вас асинхронна форма організації освітнього процесу? 

( матеріал подається у вигляді відеозанять, перегляд яких можливий у зручний для вас час)

так -75,8%

ні - 24,2%

2.Чи буде зручною для вас синхронна форма організації освітнього процесу?

( матеріал подається під час спеціально організованої відеоконференції)

так- 42,4%

ні- 57,6%

3.В який час буде зручно провести навчальну відеоконференцію?

9.00 - 10.00 - 21,2%

10.00 - 11.00 -  18.2%

11.00 - 12.00 -  27,3%

15.00 - 16.00 - 12,1%

4.Чи зручним для вас буде короткотривале перебування дитини в закладі?  (корткотривале перебування: 9.00 - 12.00, без харчування, лише в присутності батьків?

так-39,4%

ні- 48,5%

5. Чи здійснюєте ви особисто  спеціально організовану навчальну діяльність дитини? (розвиток мовлення, математика, ознайомлення з природним довкіллям, навчаєте малювати, робите разом аплікацію, ліпите тощо)

так- 54,5%

ні - 0%

іноді, коли є час - 39,4 %

відвідуємо приватний дитсадок - 3%

інше - 3,1%

 

6.Чи користуєтеся ви сайтами на яких розміщені розвивальні, навчальні відео, матеріали для дитини?

так-51,5%

ні- 15,2%

іноді - 33,3%

7.Скільки часу проводить ваша дитина за комп'ютером, телефоном?

10-15хв- 15,2%

15-30ХВ - 18,2%

більше 30ХВ- 66,7%

8.З яких джерел ви отримуєте інформацію про сайти, платформи х розвивальним матеріалом?

за рекомендаціями педагогів - 51,5%

за рекомендаціями знайомих - 15,2%

з періодичноїлітератури - 15,2% 

з іінших джерел  - 51,5 %

9. Чи користуєтеся ви дидактичним матеріалом під час занять з дитиною?

так - 42,4%

ні - 0%

іноді- 48,5%

не користуюся- 9,1%

10.Якщо під час занять з дитиною ви користуєтеся дидактичним матеріалом, то де ви його взяли?

придбали готовий- 36,4%

виготовили самостійно - 24,2%

виготовили за рекомендаціями педагогів - 15,2%

залишився від старшої дитини - 24,2%

 

ШАНОВНІ БАТЬКИ! Звертаємо вашу увагу, що на Платформиі розвитку дошкільнят "ДИТЯЧИЙ САДОК НУМО" розміщені навчальні, розвивальні відео для ваших дітей.
Дитячий садочок онлайн НУМО – це помічник для батьків та опікунів дошкільнят. Цей вихователь завжди поруч, щоб діти могли розвиватися навіть в умовах, коли заклади освіти не функціонують. Для зручності заняття розділено за тижнями, а найновіші випуски з'являються вгорі сторінки. ( посилання : https://numo.mon.gov.ua/baby-garden-o

 

 

Соціалізація дітей дошкільного віку

Соціалізація - це засвоєння людиною моралі, моральних норм та цінностей, а також правил поведінки в суспільстві, яке його оточує. Здійснюється соціалізація, головним чином, через спілкування, а оскільки перша людина, з ким дитина починається спілкуватися і відчувати в ньому потреба - це мама (або людина, яка її замінює), то сім'я виступає першим і головним інститутом соціалізації». 
Соціалізація дітей дошкільного віку - процес тривалий і багатоплановий. Це важливий крок на шляху входження у зовнішній світ - неоднозначний і незнайомий. У залежності від успішності адаптаційного процесу дитина поступово приймає на себе яку-небудь роль у суспільстві, вчиться вести себе у відповідності з вимогами соціуму, постійно намацуючи хиткий баланс між ними і власними потребами. Ці особливості у педагогіці називають факторами соціалізації. 
Фактори соціалізації особистості дитини-дошкільника

  зовнішні фактори - визначають зміст і форму соціалізації дошкільнят, визначають вектори їх подальшого розвитку. До них відносяться вищезгадана сім'я, дитячий колектив, припустимо, у дворі, центри раннього розвитку, гуртки за інтересами, дитячі дошкільні установи, а також культура і релігія соціальної групи;

  внутрішні фактори - індивідуальні особливості дитини, які безпосередньо впливають на формування у нього картини світу і визначають стиль переживання міжособистісних відносин.
Проблема соціалізації особистості дошкільнят є однією з базових у педагогіці та віковій психології, оскільки її успішність визначає можливість особистості повноцінно функціонувати в суспільстві як активного суб'єкта. Від ступеня соціалізації залежить те, наскільки гармонійно розвиненим буде дошкільник, засвоюючи на початкових етапах процесу соціалізації норми та установки, необхідні для того, щоб стати повноцінним і рівноправним членом свого соціального середовища. 

Особливості соціалізації дітей дошкільного віку
Шляхи та засоби соціалізації особистості дошкільника безпосередньо залежать від вікового етапу розвитку і визначаються типом провідної діяльності. В залежності від віку головним в особистісному розвитку дитини виступає наступне: 

  для дітей до року найважливіше - спілкування всередині сім'ї. Саме через призму сімейних відносин і цінностей їм сприймається і засвоюється базова інформація про зовнішній світ, формуються шаблони поведінки;

  після року і приблизно до 3 років у дітей з'являється потреба в спілкуванні в дитячому колективі. Саме тому важливо створити умови для можливості повноцінних міжособистісних комунікацій - тобто водити дитину в групи раннього розвитку, на дитячі майданчики, в сад . Там діти вчаться спілкуватися з собі подібними, вчать один одного простим норм співжиття у суспільстві, наприклад, того, що потрібно дружити , ділитися, співпереживати;

  від 3 до 6 років головним засобом пізнання світу для дитини стає власна мова: він вчиться ставити запитання, будувати діалог, аналізувати знання, отримані вербальним шляхом.
Важливо пам'ятати, що на кожному віковому етапі соціалізація дошкільника відбувається, головним чином, через гру. Саме тому постійно розробляються нові й удосконалюються вже існуючі методики розвитку, спрямовані на те, щоб подати інформацію в простій, доступній, ігровій формі - тобто тієї, яка буде цікава.

 

ІГРИ НА СОЦІАЛІЗАЦІЮ ДІТЕЙ

ПОРАДИ БАТЬКАМ

  • Гра-вітання «Веселі звірятка». (Граючи на майданчику, запропонуйте малюкам показати звіряток)
  • Гра «Поклич лагідно». ( Запропонуйте дітям покликати друзів лагідно)
  • Гра «Зобразіть предмет». (Запропонуйте дітям зобразити предмет)
  • Гра «Невербальна казка». (Запропонуйте дітям показати відому їмказку або її фрагмент)

 

 

КОРИСТЬ ІГОР НА СВІЖОМУ ПОВІТРІ

Гра на вулиці важлива не менше, ніж правильне харчування і здоровий сон. На жаль, багато батьків бояться довго гуляти з дитиною і часто не дозволяють бігати цілий день з однолітками у дворі. Так, вулиця приховує чимало небезпек, але це не означає, що діти повинні сидіти вдома. Активний відпочинок важливий для малюків і жодне домашнє дозвілля його не замінить.

5 причин, чому грати на вулиці корисно

Педіатри наполягають, що прогулянки — це не просто розвага, а необхідність. Без них неможливий нормальний фізичний і психічний розвиток. А ще вони полегшують життя батькам!

  1. Зміцнення імунітету. Регулярні прогулянки підвищують імунітет, роблячи його стійким до застуд і переохолодження. У сонячну погоду дитина отримує вітамін D, який зміцнює кістки. Це гарантує стабільне зростання скелета відповідно до віку.
  2. Виплеск енергії. Пустуючи на свіжому повітрі, дитина витрачає багато енергії. Вона не буде сидіти на місці навіть у дворі. І це чудово: малюк не обмежений заборонами не розбити вікно чи не зламати диван; може бігати, стрибати, висіти на турніках або кататися з гірки. Рухливість допомагає виплеснути негативні емоції, а свіже повітря сприяє виробленню ендорфінів — гормонів щастя. Після гри на вулиці дитина із задоволенням пообідає, щоб відновити сили.
  3. Фізичний розвиток. Активний відпочинок сприяє розвитку спритності, гнучкості, сили. На вулиці дитина може вдосталь побігати, випробувати свої можливості. Під час дитячих забавок вона розвиває свій організм. Просто поспостерігайте за дітьми на вулиці: їхні прогулянки за навантаженням можуть зрівнятися з вашим тренуванням у залі.
  4. Вивчення навколишнього світу. Листочки, пісок, різні рослини, жуки, сніг, струмочки з калюж — усе це цікаво дітям, особливо дошкільнятам. На вулиці вони на власні очі знайомляться з поняттям пір року, спостерігають, як змінюється природа. У дворі можна побачити різних птахів і комах. І що важливо — багато чого можна помацати.
  5. Спілкування і соціалізація. Наприклад, командні ігри вчать дитину бути частиною цілого, розвивають навички спілкування, вміння домовлятися, будувати плани, міркувати. Під час ігор є можливість проявити співчуття, підтримати іншого гравця; виховується здорова конкуренція, вміння програвати та вигравати. Уже в пісочниці малюки вчаться розв’язувати конфлікти, заступатися за слабших.

Якщо діти не виходять на вулицю і не контактують з однолітками, то їхній імунітет виявляється непідготовленим до зустрічі з типовими вірусами. Постійно перебуваючи в теплій квартирі, організм не загартовується. І виникає знайома батькам ситуація: дитина день сходила в садок і тиждень хворіла. А ще малюк не отримує належного спілкування з іншими дітьми, що негативно впливає на соціальну адаптацію.

 

Консультація для батьків

«Формування культурно-гігієнічних навичок у дітей дошкільного віку»

 

Формування культурно-гігієнічних навичок у дітей раннього віку

під час прийому їжі

 

          Умовами успішного виховання культурно-гігієнічних навичок у дітей раннього віку є:

  • раціональна організації життя дітей вдома, що полягає у чіткості  та своєчасності режимних процесів;
  • позитивний приклад культури поведінки дорослих; 
  • систематичне вправляння у дотриманні вимог культури поведінки;
  • єдині підходи щодо вимог до гігієни дитини в  сім'ї ;
  • якості виконання культурно-гігієнічних навичок; 
  • індивідуальний підхід до темпів оволодіння культурно-гігієнічними навичками конкретною дитиною.

         Важливу роль при цьому відіграють і такі фактори, як чистота приміщення, меблі розставлені зручно відповідно до зросту дітей; доцільність і зручність у використанні обладнання, посуду,якісне прибирання, провітрювання, естетика організації культурно-гігієнічних процедур.

Режим дня забезпечує щоденне повторення гігієнічних процедур у той самий час, що сприяє поступовому формуванню у дітей навичок і звичок поведінки.

      

Поради батькам з формування культурно-гігієнічних навичок

      Для дитини, привченої  до особистої гігієни з раннього віку, гігієнічні процедури - потреба, звичка. Навчання гігієнічним навичкам починається зі знайомства з предметами особистої гігієни: рушник для обличчя та рук, рушник для тіла, рушник для ніг, банне простирадло, невеликий гребінець з тупими зубчиками, стаканчик для полоскання рота, зубна щітка, носові хустки, щіточка для миття нігтів, мочалка для тіла.

Гігієнічне виховання малюків спрямовано на прилучення дитини до наступних гігієнічних навичок:

* Мити руки перед їжею і після кожного забруднення;

* Умиватися після нічного сну і після кожного забруднення;

* Приймати щодня гігієнічний душ перед нічним сном, а влітку - і перед денним сном;

* Митися з милом і мочалкою (через два дні на третій);

* Підмиватися перед сном і після сну, якщо малюк прокинувся мокрим;

* Полоскати рот після прийому їжі (з двох років);

* Користуватися зубною щіткою (з двох років);

* Користуватися носовою хусткою у міру потреби в приміщенні і на прогулянці (самостійно з двох з половиною років);

* Користуватися гребінцем, стоячи перед дзеркалом (з півтора - двох років);

* Доглядати за нігтями за допомогою щіточки (з двох з половиною років);

* Не брати їжу брудними руками (під контролем дорослого протягом усього раннього дитинства);

* Мити ноги перед сном.

        Будь-яку гігієнічну процедуру з маленькою дитиною слід проводити акуратно, обережно, щоб не злякати її, не викликати неприємних відчуттів.

І навіть тоді, коли ваш малюк навчиться самостійно виконувати ту чи іншу процедуру, не залишайте його без нагляду.

         Приступаючи до гігієнічної процедури, заздалегідь продумайте всі дії, розташуєте необхідні предмети так, щоб ними вільно можна було користуватися, не витрачаючи час на їхні пошуки, не відволікаючись.

          Наприклад, готуючись до купання, продумайте, де поставити глечик, куди покласти мило, на який гачок повісити рушник. Перевірте температуру води, приберіть всі зайві предмети з ванної кімнати.

 

Для проведення гігієнічних процедур з дитиною створіть всі необхідні умови:

* Додайте гачок для рушника на рівні зросту дитини;

* Підставте до умивальника лавочку, стоячи на якій він зможе дістати кран;

* Прикріпіть ручку-тримач до стіни, щоб дитина могла триматися за неї обома руками при підмиванні, митті ніг, прийнятті гігієнічного душу;

* Покладіть у ванній килимок , щоб дитина не послизнулася.

            Предмети, якими дитина буде користуватися самостійно, слід підібрати з урахуванням її вікових можливостей. Розмір шматка мила повинен відповідати руці дитини; рушник і петелька  на ньому повинні бути такими, щоб малюк одним рухом міг зняти і повісити його,стаканчики для зубної щітки і полоскання рота повинні бути стійкими, зручними і безпечними; гребінець слід вибрати з тупими зубчиками, щоб не пошкодити ніжну шкіру малюка, а її розмір повинен відповідати його руці. Предмети особистої гігієни дитини повинні бути барвистими, що запам'ятовуються. Починаючи з року дитина здатна знаходити свій рушник, який завжди висить у певному місці і має будь-який  барвистий орієнтир (малюнок на тканині, аплікація, вишивка і т. д.).Зручна організація умов для гігієнічної процедури повинна спонукати дитину до активності, самостійних дій.