Сторінка методиста

ФОРМУВАННЯ ІННОВАЦІЙНОЇ ПОВЕДЕНКИ ПЕДАГОГІВ У КРЕАТИВНІЙ ОСВІТІ ДОШКІЛЬНИКІВ

В статті автор ділиться досвідом роботи по формуванню інноваційної поведінки педагогів, підвищенню рівня готовності до інноваційної діяльності.

Ключові слова : креативна освіта, креативність, інноваційна поведінка, моніторинг, проект.

Формування креативної особистості – одна з проблем сьогодення. «Розвиток креативності як здатності до творчості набуває сьогодні такої значущості тому, що вона є базовою якістю особистості, її ядром, центральною характеристикою» - відмічають автори методичного посібника. [7,с.71] Дійсно процеси реформування, які відбуваються в сучасному суспільстві, вимагають від освітян пошуку нових підходів до  формування зростаючої особистості. Якою має бути ця особистість, якими має володіти  якостями чітко окреслено в Базовому компоненті дошкільної освіти в Україні та в Коментарі до нього, в Базовій програмі розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі». Однією з таких рис є креативність.

Формувати, розвивати креативність дитини повинна людина, яка сама є креативною, інноваційною  особистістю, яка здатна до знаходження неординарних шляхів до вирішення поставлених завдань. Тому роботу в закладі розпочали саме з формування інноваційної поведінки педагогів. На основі результатів діагностування кадрів було організовано роботу творчої групи метою  якої була розробка орієнтовної схеми формування креативності педагогів, інструментарію для визначення рівня готовності педагогів до інноваційної діяльності.

Однією з умов позитивної налаштованості педагогів на впровадження інновацій  є мотивація їх діяльності. Успішність нововведень залежить від того чи усвідомлює вихователь необхідність цих процесів. Психологи виділяють декілька основних факторів, які визначають мотиви діяльності одним з яких є потреба у творчості. Творча група закладу розробила ряд анкет, аналіз яких дозволив визначити мотиви участі педагогів у впроваджені інновацій та рівень їх готовності до здійснення інноваційної діяльності. Критеріями такої готовності були мотиваційний, когнітивний, креативний та рефлексивний компоненти. За результатами анкетування  умовно вихователів було розподілено на групи ( вихователі з інтуїтивним, репродуктивним, пошуковим та творчим рівнем готовності до інноваційної діяльності [4]).                 Для кожної групи добирались такі форми роботи, які дозволили підвищити рівень їх теоретичної та практичної підготовки. З педагогами інтуїтивного рівня готовності проводились консультації, тренінги, мозкові штурми. Педагоги пошукового рівня організовували майстер-класи, готували рекомендації тощо. Дієвою формою роботи для розкриття творчого потенціалу кожного були конкурси, які давали змогу проявити і себе , і поділитись з іншими своїм баченням розв’язання того чи іншого завдання. Моніторинг рівня готовності  до інноваційної діяльності проводився на протязі декількох років, що дало змогу відстежувати зміни в рівні підготовки кадрів, спланувати  методичну роботу, спрогнозувати подальші результати.

Одним із завдань творчої групи було започаткування консалтингової служби в закладі, адже лише озброєний знаннями педагог здатен до творчості. Був заснований банк педагогічних інновацій в який добирались матеріали, методичні рекомендації про системні та локальні інноваційні технології. Кожен педагог мав змогу ознайомитись з ними, вибрати інноватику до душі. Але перевага надавалась тим технологіям, які найбільш повно відповідали і забезпечували вирішення завдань  визначених у річному плані роботи закладу. Після індивідуальних консультацій з педагогами і визначення основних напрямків впровадження інноваційних технологій в практику роботи методичною радою закладу були розроблені інноваційні проекти. Метою проектів було визначення завдань та очікуваних результатів  впровадження тієї чи іншої технології. В процесі складання проектів педагоги мали змогу визначити не тільки їх актуальність, а й спрогнозувати подальшу роботу.

З метою координації роботи по формуванню інноваційної, креативної поведінки педагогів в закладі була розроблена модель роботи за альтернативними методиками, технологіями, програмами, яка включала три напрямки роботи : підвищення теоретичного та практичного рівня педагогів, роботу з дітьми та батьками; алгоритм впровадження інноваційних технологій в практику роботи. Крім того, на основі вивчення досвіду колег, опрацьованої літератури, була складена  орієнтовна схема формування креативності особистості, яка включала в себе такі основні етапи як «наслідування…, творче наслідування, …репродуктивну творчість і справжню  творчість»[7,с.77-78]. Така схема дала можливість  спланувати роботу з педагогами по формуванню їх  креативності.

В дошкільному закладі здійснюється постійний контроль не тільки за рівнем готовності педагогів до інноваційної діяльності , а й за станом впровадження альтернативних технологій в практику роботи. Методичною радою були розроблені картки контролю, які містили такі складові : рівень оволодіння вихователем методами і прийомами притаманними інноваційній технології; рівень діагностичної роботи з дітьми та уміння педагогів використовувати результати діагностики для здійснення індивідуального підходу до навчання та виховання; рівень прогностичної роботи та уміння коректувати подальшу роботу в залежності від отриманих результатів; уміння педагогів творчо підійти до вирішення певних завдань. Зрозуміло, що результати роботи педагога оцінюються за рівнем навченості дітей. Тому в закладі розроблені картки спостережень за рівнем знань , умінь та навичок дошкільників. Такі картки розроблялись до кожного інноваційного проекту і давали змогу визначити чи були досягнуті очікувані результати, виявити проблеми та знайти шляхи їх вирішення. Аналіз отриманих результатів проводився на протязі навчального року, в кінці року творча група розробила рекомендації по впровадженню тієї чи іншої технології. Доцільність подальшої роботи за альтернативною технологією визначалась декількома факторами : як рівнем теоретичної підготовки кадрів, їх здатністю до творчої організації освітньо-виховного процесу так і віковими можливостями дошкільників.

В закладі готувались до впровадження Нової Базової програми розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі». Коли педагоги отримали змогу ознайомитись зі змістом програми, то зрозуміли, що робота по розвитку інноваційної поведінки педагогів, їх креативності; робота по впровадженню новітніх технологій відповідає її вимогам . В ході підготовки до впровадження БП педагоги мали змогу  вивчати альтернативні підходи до планування своєї роботи. Зокрема розглядався проектний метод у плануванні освітньо-виховного процесу. Був складений довготривалий методичний навчально-орієнтований проект «Інноваційна система планування сюжетно-рольових ігор в контексті Базового компонента дошкільної освіти в Україні сфери «Культура» субсфери «Світ гри»». В ході його реалізації  вихователі були ознайомлені з вимогами до написання проектів, їх структурою, вчились робити SWOT-аналіз проектів. З метою формування інноваційної поведінки педагогів був проведений конкурс на кращий   психолого-педагогічний проект по навчанню дошкільників сюжетно-рольовій грі. Проект-переможець конкурсу був представлений на районному семінарі. Підготовча робота дала змогу розпочати впровадження Базової програми в усіх вікових групах.

Разом з тим проведена робота висвітлила ряд проблем , які підлягають вирішенню найближчим часом. Зокрема актуальною залишається проблема розвитку креативних здібностей як педагогів так і вихованців. Одним із шляхів її вирішення  колектив закладу бачить у чіткому визначенні «параметрів» креативності. Це дасть змогу спланувати , спрогнозувати подальшу роботу, виділити міні-задачі на кожному етапі. Завданням методичної служби закладу є формування інноваційної поведінки педагогів, розвиток їх креативних здібностей; одним із завдань  творчої групи закладу є складання карток спостереження за креативним розвитком дошкільників; завданням педагогів є розвиток креативності дошкільників.

Креативність розгядається вченими як психологічний механізм, як здібність особистості, що прагне самореалізуватись. Такі здібності закладені в кожній дитині і їх необхідно лише розвивати, вони формуються не під час спеціально організованих видів діяльності. Повинна бути створена система освіти, яка найбільш повно сприяє формуванню креативної особистості. На створення системи креативної освіти спрямована Програма обласного науково- методичного проекту «Креативна освіта для розвитку інноваційної особистості». Вивчаючи її, особливу увагу педагогічний колектив  звернув на висвітлення основних пріоритетів проекту одним з яких є моніторинг якості навчання дітей. Це тісно переплітається з раніше проведеною в закладі  роботою. В закладі ведеться системне відстеження якості надання освітніх послуг, рівнів розвитку інтелектуальної, емоційно-вольової сфер розвитку дошкільників. Система моніторингу відпрацьована, але з початком роботи за Базовою програмою розвитку дитини дошкільного віку виникає ряд проблем, які підлягають вирішенню найближчим часом. Одна з таких проблем, на нашу думку, полягає в створенні інструментарію для діагностування дошкільників. В закладі є певні наробки з даного питання, але хотілось би знайомитись більш широко з досвідом колег. Тому доцільним було б створення спеціального сайту в межах якого однодумці могли  спілкуватись, ділитись своїми проблемати та отримувати відповіді на  хвилюючі їх питання.

Однією з проблем сьогодення є надання обов’язкової дошкільної освіти. Є категорія дітей, які по тим чи іншим причинам не можуть відвідувати дошкільні заклади, матеріальне забезпечення сімей не дозволяє мати гувернерів. Альтернативою дошкільним закладам є дистанційне навчання. Але, як правило, батьки не мають спеціальної педагогічної освіти. Виходом з такої ситуації були б дистанційні заняття через INTERNET, які б вели досвідчені педагоги – дошкільники. Певний досвід  вже напрацьований – це шкільні  телеуроки, які дають можливість учням самостійно опрацьовувати навчальний матеріал. Зрозуміло, що вирішення таких питань – справа не одного дня. Але, оскільки ми говоримо про креатину освіту, то необхідно розглядати різні підходи, не боятись розпочинати нове, адже педагог – це людина, яка повинна бути завжди готова до новаторства; людина, яка повинна знайти такі підходи, що дитина могла найбільш повно розкритися.