Кишкова інфекція у дітей

Кишкова інфекція – це стан, спричинений продуктами життєдіяльності патогенної мікрофлори (вірусів та бактерій). Він характеризується ураженням шлунково-кишкового тракту та порушенням його функцій.

В організм дитини інфекція може потрапити водним, харчовим, повітряно-краплинним та контактно-побутовим шляхами.

Гострі кишкові інфекції можуть бути спричинені:

• кишковою або дизентерійною паличкою,
• стафілококом,
• сальмонелою,
• холерним ембріоном,
• ротавірусом або аденовірусом.

Причинами захворювання є недотримання технології приготування та зберігання харчових продуктів та порушення правил особистої гігієни.

Основні ознаки кишкової інфекції у дитини

Клінічна картина для всіх збудників кишкової інфекції має загальні симптоми:

• підвищене газоутворення;
• нудота та блювання;
• діарея;
• слабкість;
• можливе підвищення температури;
• біль в животі.

Навіть один симптом може свідчити про кишкову інтоксикацію інфекційного походження.

Перелічені прояви є захисною реакцією організму, який таким чином намагатиметься звільнитися від токсинів.

Тому в початковій стадії не слід зупиняти пронос та блювання.

Наслідки кишкової інфекції

Незалежно від виду збудника кишкова інфекція становить велику небезпеку здоров'ю малюка.

Майже 30% смертей дітей віком до 3 років припадає на це захворювання.

Летальний результат викликається сильним зневодненням організму, з яким можна впоратися лише за умов стаціонару. Тому, ще до приходу лікаря, дитині необхідно випоювати велику кількість рідини.

Другу небезпеку становить інтоксикація організму, що виникає під дією продуктів життєдіяльності мікроорганізмів. Токсини з кровотоком розносяться у всі органи.

Найбільш небезпечно ураження нирок.

Якщо уражається тонкий відділ кишківника, виникає гострий ентерит. Він характеризується рідким та частим випорожненням (до 20 разів на добу). Дитина відчуває сильний біль у животі. За кольором калу лікар може визначити вид збудника.

Поразка інфекцією шлунка спричиняє гострий гастрит, для якого характерні нудота, блювання, підвищення температури. Дитина скаржиться на біль у зоні шлунка.

Якщо в результаті інфекції страждає товстий відділ кишківника, виникає коліт. Він визначається за наявністю слизу та гною в калових масах. Клінічна картина проявляється частими позивами, мізерним випорожненням, нудотою і блюванням, а також больовим синдромом.

Як запобігти захворюванню

Профілактика гострої кишкової інфекції передбачає дотримання таких правил:

• часто та ретельно мити руки з милом;
• не вживати торти, тістечка в жарку пору року;
• правильно готувати та зберігати м'ясні та рибні страви в холодильнику;
• вживати тільки кип'ячену чи мінеральну воду;
• ретельно мити фрукти та вочі у проточній воді;
• підтримувати чистоту у житлі.

Названі заходи збережуть здоров'я вашій дитині та всім членам сім'ї.

Європейський тиждень імунізації 2024

З 21 по 27 квітня 2024 року Європейський регіон ВООЗ відзначає Європейський тиждень імунізації (EIW). Мета цього широкомасштабного заходу – підвищити серед громадськості розуміння важливості вакцинації для попередження небезпечних захворювань та збереження життя. Цього року Європейський тиждень імунізації  співпадає з 50-ю річницею впровадження Всесвітньою Організацією Охорони Здоров’я (ВООЗ) “Розширеної  програми імунізації” (EPI), мета якої – забезпечити доступ до життєво необхідних вакцин кожній дитині в світі незважаючи на регіон проживання та соціоекономічний статус. 

“Протягом цьогорічної кампанії ми згадаємо найвизначніші досягнення програми за ці 50 років, які дозволили захистити декілька поколінь від небезпечних вакцинокерованих хвороб. Також ми звернемо особливу увагу на нагальну потребу досягнути високого рівня охоплення щепленнями в кожній громаді, аби попередити спалахи таких хвороб сьогодні та в майбутньому” – коментують у ВООЗ. 

Факти про імунізацію

Напередодні Європейського тижня імунізації нагадуємо 5 важливих фактів про неї:

1. Імунізація дозволяє зберегти від 2 до 3 мільйонів життів щороку. 
2. Завдяки імунізації в світі більше не фіксуються випадки натуральної віспи – цю небезпечну хворобу, внаслідок якої помирало 3 з 10 захворілих, було повністю викорінено.
3. Наразі завдяки масовим кампаніям з вакцинації світ наблизився до викорінення поліомієліту – небезпечного захворювання, що може призводити до невиліковних паралічів. Ще відносно нещодавно – у 1988 році – вірус циркулював у 125 країнах світу, а кількість випадків захворювання сягала 350 тисяч. Зараз залишилося всього дві країни, де досі циркулює “дикий” вірус поліомієліту – Афганістан та Пакистан; станом на 29 лютого 2024 року в цих країнах сумарно було зафіксовано  лише 15 випадків хвороби. Важливо також зазначити, що вірус поліомієліту 2 та 3 типів вже викорінено, і наразі в світі фіксується лише вірус поліомієліту 1 типу.
4. Правець матерів та новонароджених було еліміновано в південно-східній Азії в 2016 році. В цьому регіоні проживає приблизно чверть населення земної кулі, і він став другим серед 6-ти регіонів ВООЗ, де вдалося досягнути елімінації правця матерів та новонароджених. А в 2017 році третім регіоном ВООЗ, де вдалося елімінувати це смертельно небезпечне захворювання серед матерів та немовлят, став Американський регіон. На жаль, повне викорінення правця неможливе, бо бактерія, що його викликає, знаходиться в навколишньому середовищі – в ґрунті та фекаліях багатьох тварин. Проте небезпечній хворобі можна запобігти завдяки дотримання гігієнічних вимог під час пологів та вакцинації, ефективність якої у випадку своєчасних ревакцинацій сягає 100%.
5. Деякі вакцини попереджують онкологічні захворювання, а саме вакцина проти гепатиту В, що профілактує розвиток раку печінки, спричиненого ускладненням гепатиту В, та вакцина проти вірусу папіломи людини, що профілактує розвиток 6 видів раку, викликаних вірусом папіломи людини.

Підготовлено редакцією Національного порталу з імунізації

Окрім обов’язкових існують рекомендовані щеплення, які активно застосовуються у світі для попередження таких захворювань, як пневмококова інфекція, менінгіт, ротавірусний гастроентерит, грип, вітряна віспа, гепатит А, папіломавірусна інфекція, жовта лихоманка тощо. Їх часто роблять за епідемічними показаннями та для виїзду за кордон в країни, ендемічно не благополучні з цих інфекцій.

Результати останніх наукових досліджень свідчать про те, що вакцини дають змогу запобігти розвитку близько 60 інфекційних захворювань.

Охоплення населення вакцинацією на рівні 95% дає можливість забезпечити повноцінний захист населення від спалахів та епідемій інфекційних хвороб, яким можна запобігти щепленнями, — це називається колективним імунітетом.

Під час війни та переселення такі інфекційні захворювання як кір, краснуха, дифтерія, правець, кашлюк, поліомієліт та COVID-19 є особливо небезпечними.

Вакцинація вважається одним із найбільш ефективних та економічно доцільних заходів медичного втручання в епідемічний процес, які існують на теперішній час, у зв’язку з відчутним зниженням розповсюдженості та спалахів захворювань, які попереджаються за допомогою профілактичних щеплень.

 Альтернативи вакцинації немає.

Імунізація є одним з ключових компонентів Європейської програми роботи ВООЗ на 2020-2025 рр.  “Спільні дії для поліпшення здоров’я жителів Європи”.

Також ВООЗ прийнята Програма дій в області імунізації на період до 2030 р.

В Україні всі діти мають обов’язково отримати щеплення проти десяти захворювань: туберкульозу, поліомієліту, дифтерії, кашлюка, правця, кору, гепатиту В, гемофільної інфекції, краснухи, епідемічного паротиту. Ці вакцини безплатні, адже їх закуповують державним коштом.

Дитина до 18 років має отримати щеплення за графіком:

• Проти гепатиту В –у першу добу життя, а також у 4 та 6 місяців; якщо не було можливості зробити щеплення після пологів, потрібно якнайшвидше звернутися до поліклініки.
• Проти туберкульозу – протягом 3-5 доби життя; якщо дитина недоношена – після досягнення маси тіла 2,5 кг; якщо щеплення не зробили в пологовому будинку, його потрібно зробити, щойно з’явилася можливість, у сімейного лікаря.

Якщо дитині не виповнилось двох місяців, щеплення робиться без проби Манту. Також пам’ятайте, що БЦЖ не можна робити в один день з іншими щепленнями.

• Проти кору, паротиту, краснухи – у 12 місяців та в 6 років.
• Проти дифтерії та правця – у 2, 4, 6, 18 місяців, а також в 6 та 16 років.
• Проти кашлюку – у 2, 4, 6 та 18 місяців.
• Проти поліомієліту – у 2, 4, 6 та 18 місяців, а також у 6 та 14 років.
• Проти гемофільної інфекції типу b (ХІБ/Hib) – у 2, 4 та 12 місяців.

Якщо через воєнні дії, хворобу дитини або інші причини у батьків не було можливості зробити дитині наступне щеплення вчасно, потрібно звернутися до лікаря.

Для кожного щеплення є оптимальні для формування імунітету інтервали. Сімейний лікар або педіатр допоможе скласти графік.

Як вакцинувати дитину під час воєнного стану.

Щеплення відповідно до календаря вакцинації можна отримати безоплатно у сімейного лікаря, терапевта або педіатра, з яким укладена декларація.

Під час воєнного стану також можна отримати щеплення у найближчому закладі, який надає первинну медичну допомогу.

Укладати декларацію з новим лікарем для цього не потрібно.

Для всіх дорослих потрібно кожні десять років поновлювати щеплення від дифтерії та правця.

Усі вакцини, які використовуються в Україні для імунізації дітей проходять ретельний лабораторний контроль якості ще до того, як потрапити на фармацевтичний ринок.

У разі відмови від профілактичних щеплень батьки повинні усвідомлювати, що вся відповідальність за здоров’я та життя своєї дитини лягає на них. В умовах активних міграційних процесів зростає ризик зараження в першу чергу нещеплених дітей і дорослих. Відмови від щеплень підвищують не лише ризик зараження інфекцією, але і ризик її важкого перебігу, розвитку ускладнень і навіть смерті.

Захистить себе та своїх близьких, зробіть необхідні щеплення при першій можливості.

УВАГА ! КОРОНАВІРУС !

COVID - 19

Що таке коронавірус та як він передається

КОРОНАВІРУС - родина респіраторних вірусів, що можуть спричинити від звичайної застуди до тяжкого респіраторного захворювання. 

      Наразі відомо, що COVID-19 передається краплинним та контактним шляхами. Вірус не циркулює в повітрі, а передається від людини до людини й не здатний до переміщення на великі відстані. Він є тільки в крапельках, які людина видихає під час кашлю чи чхання. Тому заразитися неможливо навіть від інфікованої людини, якщо ви перебуваєте на відстані 1,5 м. Найчастіше вірус потрапляє на слизові оболонки носа і очей через руки або інші предмети (хустинки, рукавиці тощо) після торкання до тварин, м'яса, риби, дверних ручок, поручнів, забруднених виділенням з дихальних шляхів хворого чи інфікованих.

Симптоми коронавірусу

На початковій стадії коронавірус має такіж симптоми, як інші гострі респіраторні захворювання. Визначити його можуть тільки спеціальні тести. Найпоширенішими симптомами є кашель, лихоманка, утруднене дихання. У деяких випадках-діарея або кон'юктивіт.

    Інкубаційний період коронавірусу становить 14 днів.