Виконання програми

 АНАЛІЗ ВИКОНАННЯ ПРОГРАМИ РОЗВИТКУ ДИТИНИ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

2022 - 2023Н.Р.

    КЗ «ДНЗ (ясла-садок) № 89№ КМР  має в своєму складі 5 груп, які  працюють за програмою «Українське дошкілля». Для виявлення якості надання освітніх послуг в закладі використовувались наступні методи : спостереження, співбесіди, контрольні зрізи занять, аналіз робіт по зображувальній діяльності, аналіз календарних та перспективних планів роботи на групах. Результати засвоєння вимог програми розвитку дитини «Українське дошкілля» по групам подано в таблицях у відсотках  ( обстежено  46  дітей):

     Рівень засвоєння програми на різних вікових групах подано в таблиці:

З поданої таблиці видно, що програмові вимоги на вікових групах засвоєні вцілому на достатньому рівні. Найнижчий показник засвоєння програми в гр. № 1,  (ранній  вік). Це обумовлено тим, що у дітей раннього віку був адаптаційний період, вони відвідували заклад неповний день та часто хворіли, крім того  до зарахування в заклад дошкільної освіти діти раннього віку  отримували дошкільну освіту у формі сімейного виховання. На результати засвоєння дошкільниками програмових вимог також впливає і низький відсоток відвідування дітьми закладу. Крім того на низький відсоток рівня засвоєння програми впливає низький розвиток мовлення дітей. Детальний аналіз  якості надання освітніх послуг в дошкільному закладі дає змогу виявити питання, які потребують допрацювання.

            Результати виконання програмових вимог за складовими кожної освітньої лінії програми розвитку дитини дошкільного віку «Українське дошкілля» подано в таблицях у  відсотковому відношенні:

         Освітню лінію «Особистість дитини» в цілому по закладу засвоєно на достатньому рівні. Серед  питань, які недостатньо засвоїли дошкільники, можна виділити наступні : розуміння того,що незнайомі люди можуть бути небезпечними ( гр. № 1, ранній вік),розуміння користності українських страв, важливості дотримання розпорядку дня, знання того, що українські страви корисні для здоров’я; уміння правильно поводитися у приміщені , правильно користуватися  виделкою ( гр. № 5, 5-й р.ж.).Співбесіди з дітьми  показують, що дошкільники усвідомлюють значення  матеріалів з яких зроблений одяг для здоров’я людини та значення корисної їжі для людини, але ці знання є теоретичними.  Особливу увагу необхідно приділяти формуванню особистості дошкільника, усвідомленому ставленню до власних бажань, до того, що необхідно робити, щоб досягти поставлених цілей . В групах створені умови для емоційного, психологічного  комфорту дітей під час перебування їх у закладі.

         Формування духовно - моральних якостей дошкільників залишається  одним із актуальних питань сьогодення . Діти вцілому  дотримуються моральних норм поведінки, та  проблемними  є  питання формування у дітей прихильності до людей, необхідності шанобливого ставлення до однолітків (гр. №1,ранній вік), ознайомлення з народними ремеслами і народними майстрами ( гр. № 5, 5-й р.ж.)

Вихователі вікових груп недостатньо використовують засоби музейної педагогіки для ознайомлення дошкільників з надбаннями українського народу, з традиційними ремеслами.

         Спостереження за діяльністю дітей, бесіди з ними дають змогу зробити висновок, що у дошкільників сформовані знання про об’єкти живої і неживої природи, але не сформоване усвідомлене ставлення до необхідності збереження природних ресурсів. Можна виділити ряд проблемних питань, а саме: формування бережного ставлення до об’єктів природи, уміння  трав’янисті рослини, формування усвідомлення того, що не можна нищити комах, обривати листя. Діти не недостатньо розуміють значення природи в житті людини  ( гр. № 5, 5-й р.ж.). Аналіз пошуково-дослідницької діяльності показує, що діти не відслідковують причинно-наслідкові зв’язки в природному оточенні, не висувають гіпотези та не достатньо навчені робити висновки з отриманої інформації. Матеріал, який дається дітям , здебільшого носить інформаційний характер і не спонукає їх до пошукової діяльності. У дошкільників вцілому  сформовані елементарні уявлення про зорі, Місяць, Сонце, але вони не завжди усвідомлюють їх роль в житті людини.

       У дошкільників здебільшого сформовані знання про предметний світ. Порівнюючи показники  засвоєння цієї освітньої лінії в групах  з показниками на початку року можна відмітити позитивні зміни, але необхідно тримати на постійному контролі засвоєння дошкільниками цієї освітньої лінії. Проблемними є  питання формування практичних вмінь сприймати довколишнє в процесі ознайомлення з довкіллям, знань про рідний край, умінь за допомогою міміки і жестів передавати характери героїв твору, (гр. №1, ранній вік),  уміння розпізнавати жанри літературних творів, передавати характерні особливості персонажів, ритмічно розташовувати об’єкти на аркуші паперу, дотримуватися пропорцій між частинами зображення ( гр. № 5, 5-й р.ж.), розуміння значення речей в житті людини та необхідності їх зберігати, уміння виділяти жанри мистецтва, формування прийомів ліплення, наклеювання, уміння ритмічно розташовувати об’єкти на аркуші, узгоджувати рухи з темпом музики та імпровізувати рухи , виразно декламувати вірші ( гр. № ?, 4-й р.ж.). В літературній діяльності проблемними є питання  формуванні уміння виразного декламування, уміння планувати власні дії  і добиватися результатів діяльності. Крім того більша частина дітей раннього віку  має мовленнєвий розвиток відповідно віку, це утруднює процес виявлення їх знань з даного розділу програми.

          В закладі створені умови для сюжетно – рольових, дидактичних, конструкторсько – будівельних ігор тощо. Вимоги програми засвоєні на 85%. Дошкільники всіх вікових груп позитивно сприймають ігрову діяльність, намагаються дотримуватися моральних норм і правил у грі. Разом з тим необхідно продовжити роботу по формуванню уміння послуговуватися предметами (іграшками),  використовувати предмети-замінники, використовувати іграшки відповідно до їх виду (гр. №1, ранній вік), уміння творчо розв’язувати поставлені завдання, дотримуватися сюжетної лінії ( гр. № 7, 4-й р.ж.),уміння самостійно продумувати план гри, чітко виконувати обрану роль, використовувати другорядні ролі та розуміти їх значення  ( гр. № 5, 5-й р.ж.) Проблемним є питання навчання дотримуватися правил гри  всіма її учасниками,, дотримуватися сюжетної лінії та змінювати сюжет у процесі гри, придумувати різноманітні  ігри з одними і тими ж предметами

       Дошкільники порівнюють множини, орієнтуються в поняттях «один», «багато», «стільки скільки» , розрізняють площинні геометричні фігури тощо. Проблемними є питання формування уміння групувати предмети за певною ознакою, позначати за допомогою  кольору властивості предмета, уміння розрізняти кольори, напрямки (гр. №1,ранній вік), уміння розрізняти і називати відрізки доби , уміння вживати слова «порівну», «більше» ( гр. № 7, 4-й р.ж.),  уміння називати положення предмета у просторі, класифікувати предмети за одною ознакою, правильно вживати слова «вчора», «сьгодні» ( гр. № 5, 5-й р.ж.). Потребує продовження робота по формуванню уміння класифікувати предмети за певними ознаками, уміння знаходити спільні та відмінні  характеристики об’єктів.

      Посиленої уваги потребує формування у дошкільників правильної звуковимови. Крім того проблемними є питання  формування уміння узгоджувати іменники з прикметниками та присвійними займенниками у роді, уміння розповідати про побачене, пережите короткими фразами (гр. №1,ранній вік). Слід відмітити, що діти раннього віку майже не володіють фразовим мовленням, у них недостатньо розвинений активний словник, це зумовлене тим, що робота з мовленнєвого розвитку дітей в основному проводиться у межах дошкільного закладу. Батьки, не дивлячись на надані консультації, недостатньо уваги приділяють цьому питанню Та , все ж таки, надані консультації  сприяли тому, що батьки трьох дітей звернулися за консультацією до спеціалістів (двоє дітей влаштовані в спеціалізовані заклади, одна дитина відвідує заняття з логопедом).  Не досттньо розвинені уміння вживати синоніми, утворювати ступені порівняння прикметників, уміння описувати іграшку, картину, уміння складати описові розповіді з 3-4 речень, використовувати в мовленні образні вислови ( гр. № 7, 4-й р.ж.), уміння визначати заданий звук, виділяти голосом приголосні звуки, користуватися у мовленні образними висловленнями, уміння розуміти структуру розповіді, складати описові розповіді ( гр. № 5, 5-й р.ж.). Діти всіх вікових груп  у діалогічному мовленні використовують  прості речення  здебільшого використовуючі іменники і дієслова, Труднощі викликають завдання, в яких необхідно підібрати слова з певним звуком. Аналізуючи стан звуковимови дошкільників, слід відмітити, що збільшується відсоток дітей у яких вимова звуків не відповідає віку. Педагогічному колективу необхідно продовжувати роботу по формуванню у дошкільників уміння правильно вимовляти звуки рідної мови. Крім того проблемними залишаються питання розвитку монологічного мовлення зокрема навчання дітей творчим розповідям, розповідям-міркуванням.

     На виконання листа МОН  України від 06.11.2015 р. N 1/9-535 «Щодо визначення рівня розвитку дитини старшого дошкільного віку за допомогою кваліметричної моделі», річного плану роботи закладу було проведене оцінювання рівня розвитку дитини старшого дошкільного віку за допомогою кваліметричної моделі. Оцінювання проводилося в два етапи ( оцінювання – вересень 2021).. В ході моніторингу був оцінений рівень сформованості компетенцій визначених Базовим компонентом дошкільної освіти. Обстеженню підлягало 25 дітей.  Показники рівнів сформованості компетенцій дітей старшого дошкільного віку (гр. №№ 2,3)подано в таблиці :

        Аналаізуючи   рівень засвоєння програми «Українське дошкілля» можна виділити наступні проблемні питання : формування усвідомленого ставлення до природи та своєї ролі в ній, уміння робити  вибір та адекватно оцінювати власні можливості, формування уміння вислухати інструкцію та спланувати власні дії. Також необхідно продовжити роботу над підвищенням рівня самооцінки дошкільників. Аналіз результатів розвитку емоційної складової особистісно-оцінної компетенції, робіт по зображувальній діяльності показує, що недостатньо уваги приділялося формуванню позитивного ставлення до власного внутрішнього світу, розвитку творчої уяви. 30% дітей старшого дошкільного віку  не планують власні дії і не уміють передбачати результати власної діяльності

       В результаті аналізу відповідей дітей старшого дошкільного віку можна зробити висновок про те, що у дошкільників вцілому сформована родинно-побутова та соціально-комунікативна  компетенції, діти усвідомлюють свою належність до родини. Продовження потребує робота по необхідно підводити дітей до розуміння того, що благополуччя родини залежить від кожного з її членів.

            У дошкільників сформована природничо-екологічна компетенція. Вони володіють знаннями про живу і неживу природу, умови життя , харчування птахів та тварин, але актуальним залишається питання формування уміння дітей встановлювати причинно-наслідкові зв’язки.

     Діти, вцілому,володіють знаннями про предметний світ, про необхідність бережливого ставлення до речей, про професії людей. У дошкільнят сформовані навички зображувальної діяльності       Діти старшого віку виконують вимоги програми, зокрема освітньої лінії «Гра дитини». В ігровій діяльності необхідно приділити більше уваги формуванню уміння взаємодіяти з однолітками, поступатися один одному. Необхідно продовжувати вчити дітей урізноманітнювати сюжети сумісних ігор, домовлятися про правила гри, дотримуватися сюжетної лінії  В ході проведення конструктивно-будівельних ігор необхідно продовжувати вчити дошкільників змінювати форму будівлі, залишаючи її характерні ознаки , які відповідають призначенню споруди, вчити діяти використовуючи власний досвід і уяву.

     Аналізуючи відповіді дітей, можна зробити висновок, що сенсорно-пізнавальна та математична  компетенції сформовані достатньо. Діти орієнтуються в сенсорних еталонах(величина, колір, форма, орієнтування в часі, просторі). Необхідно продовжити роботу  по формуванню поняття «склад числа з двох менших», необхідно підводити до розуміння поняття «задача та її структурні компоненти». Недостатньо уваги приділяється формуванню уміння дошкільників знаходити спільні характеристики різних об’єктів, орієнтуватися у часі за годинником та у просторі відповідно до схеми.

          Старші дошкільники не достатньо  вживають різні частини мови в залежності від ситуації, самостійно відповідають за запитання, виражають власне емоційне ставлення до предмета розмови, узгоджують слова у роді, числі, відмінку.  В мовленнєвому розвитку  дошкільників необхідно  продовжити роботу формуванню  уміння оперувати узагальнювальними словами, використовувати  у мовленні складні речення зі сполучниками та сполучниковими словами,, складати творчі розповіді дотримуючись певної структури, передбачаючи наслідки подій, зображених на картині. Проблемними є також питання формування звуковимови дошкільників, порушення якої ведуть до зниження формування комунікативної та мовленнєвої компетенцій.